Звіщати
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 20:08, 4 квітня 2023; Aovilianska.fpsrso22 (обговорення • внесок)
Звіщати
- Звіща́ти, -ща́ю, -єш
- сов. в. звісти́ти, -щу́, -сти́ш, гл. Извѣщать, извѣстить. Камен. у.
Словник української мови Грінченка
Зміст
Сучасні словники
Значення в інших словниках
- Звіщати — звіща́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- Звіщати — див. повідомляти Словник синонімів Вусика
- Звіщати — ЗВІЩА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ЗВІСТИ́ТИ, звіщу́, звісти́ш, док., перех. 1. Оголошувати для загального відома, нагадувати про що-небудь. [О. Юліян:] Цей дзвін служитиме людям, Штефане. Словник української мови в 11 томах
- Звіщати — -аю, -аєш, недок., звістити, звіщу, звістиш, док., перех.
- Оголошувати для загального відома, нагадувати про що-небудь. || Указувати на що-небудь, означати щось.
- Провіщати, передрікати що-небудь.
- рідко. Сповіщати, повідомляти кого-небудь про щось. Великий тлумачний словник сучасної мови
- Звіщати — ПОВІДОМЛЯ́ТИ кого, рідше кому (доводити до чийогось відома), СПОВІЩА́ТИ, ДАВА́ТИ ЗНА́ТИ кому, ВІСТУВА́ТИ кому, ПОВІСТУВА́ТИ кому, ПОВІДА́ТИ (ПОВІ́ДУВАТИ) кому, ЗВІЩА́ТИ розм., ЯСИ́ТИ заст., ДОВО́ДИТИ кому, діал., ОСВІ́ДЧУВАТИ кому, діал. Словник синонімів української мови
Ілюстрації
|
|
|
|
Медіа
відео [YouTube]
Див. також
Словник української мови Грінченка
Джерела та література
Зовнішні посилання
- Орфографічний словник української мови
- Словник синонімів Вусика
- Словник української мови в 11 томах
- Великий тлумачний словник сучасної мови
- Словник синонімів української мови
