Білобокий

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Білобокий, -а, -е. Съ бѣлыми боками. Біг кінь білобокий через яр глибокий. Грин. І. 248. Чаще всего служить эпитетомъ къ слову сорока. А сорока білобока на скрипочку грає. Чуб. V. 1145. Ум. Білобокенький.

Визначення

Академічний тлумачний словник:

БІЛОБО́КИЙ , а, е. Який має білий бік (боки) або білі плями на боках. Біг кінь білобокий через яр глибокий; Береза ця снилась Сашкові, ти бачиш її, білобоку? (Андрій Малишко, II, 1956, 55); // Уживається як постійний епітет сороки. А сорока білобока на скрипочку грає (Павло Чубинський, V, 1874, 1145); Сидить на сучку сорока білобока (Леся Українка, III, 1952, 482).

Ілюстрації

Дельфін білобокий.jpg
Дельфін білобокий
Ялинка білобока.jpg
Ялинка білобока
Заяць білобокий.jpg
Заєць білобокий
Приріт білобокий.jpg
Приріт білобокий

Відео

Посилання