Блудящий
Блудящий, -а, -е = Блудний 1. Блудящий син. Грин. ІІІ. 141.
Зміст
Сучасні словники
Те саме що і блудний .Той який блудить, блукає, постійно змінюючи місце перебування. Блудним лицарем зробитись.., Рушить з дому в світ широкий — Ось що враз задумав він про людину, що після довгих блукань і розпусного життя з каяттям повертається до своєї родини.Ще притаманнна канатація слова від похідного "блуд", позашлюбні статеві стосунки.Розпусні дії, розбещення або ухилення від прямого шляху, в прямому та переносному сенсі.Тобто вести розпутний спосіб життя ,"блукати між миром правідним та гріховним" це слова Ієроніма Босха нідерландського митця.
БЛУ́ДНИЙ1, а, е.
1. Який блудить, блукає, постійно змінюючи місце перебування. Блудним лицарем зробитись.., Рушить з дому в світ широкий — Ось що враз задумав він (Фр., XII, 1953, 114).
◊ Блу́дний син, заст. — про людину, що після довгих блукань і розпусного життя з каяттям повертається до своєї родини. * У порівн. [Жанна:] Ну, ваш милий Петрусь дуже швидко повернеться до вас, як блудний син, без копійки і, можливо, без піджака (Корн., Чому посміх. зорі, 1958, 86).
2. перен. Який рухається в різних напрямках, весь час переходить з одного предмета на інший. Блудними очима водив [ключник] довкола, заломлював руки (Фр., II, 1950, 283); Блудним розгубленим поглядом повела вона навкруги і раптом пригадала все (Тулуб, Людолови, І, 1957, 141).
3. діал. Помилковий, неправильний. Була се душа дуже грішна, то й очевидне діло, що блудна стежка завела її просто до пекла (Фр., II, 1950, 121).
БЛУ́ДНИЙ2, а, е заст. Прикм. до блуд1. Одрях старий, і покривали Многими ризами його, А все-таки не нагрівали Котюгу блудного свого (Шевч., II, 1953, 73).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 203.
Блудний, а, е.
1) Заблудшій, блудный. Блудна вівця. Фр. Пр. 62. Вернися, дівко блудна, додому. Чуб. V. 394.
2) Блудна дорога. Не та дорога, какой нужно. блудними дорогами пішов. Сбился съ пути (нравственно). Фр. Пр. 62.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 1. — С. 76. Блудний Синоніми слова (вчинками) блудливий, розпусний, розпутній, (шлях) помилковий, хибний, (вогник) мандрівний, блудящий, (нерв) бездомний, з. п. кочовий, обходисвітній.
Блудящий див. бездомний Словник синонімів української мови Вусика
Ілюстрації
Повернення блудного сина (Рембрандт) |
Ahasuerus (Блуждающий еврей) человек сидит в аду среди теней, дряхлый и измученный сатаной. Гравюра на дереве Ф. Я. Гошара по Г. Доре, 19 век |
«Блудний син» — умовна назва картини, яку створив нідерландський художник Ієронім Босх |
Рембрант з дружиною Саскією |
Медіа
Див. також
https://dovidka.biz.ua/pritcha-pro-bludnogo-sina-moral/
https://cultshop.ru/molitva/bludnyj-syn-znachenie.html
Джерела та література
- Вікісловник
- Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 203.
- Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 1. — С. 76.
- Публічний електронний словник української мови
