Киринник

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 12:17, 25 листопада 2021; O.pistrakevych (обговореннявнесок)

(різн.) ← Попередня версія • Поточна версія (різн.) • Новіша версія → (різн.)
Перейти до: навігація, пошук

Кири́нник, -ка, м. 1) Безпорядочный человѣкъ. Желех. 2) Пачкунъ, маральщикъ. Желех.

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках

Великий тлумачний словник сучасної мови

Кири́нник -а, ч., заст. - Забруднювач.


Лексикон львівський

Кири́нник - брудний, неохайний чоловік; нечупара (ст)||зацофанець, капарник, коцмолух (коцмолюх), нехлюйник, нехлюя, свинтус (свинтух), фанда, шлямазарник, шмайґілес (шмайделес), шмаровоз (смаровоз, шміровоз), шмунко (шмунько)

Ілюстрації

Photo 2021-11-08 18-15-32.jpg Photo 2021-11-08 18-18-06.jpg Беспорядочный-человек-стол-письменный-векторный-клипарт csp47275101.jpg Photo 2021-11-08 18-15-41.jpg

Медіа