Киринник
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Кири́нник, -ка, м. 1) Безпорядочный человѣкъ. Желех. 2) Пачкунъ, маральщикъ. Желех.
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
Великий тлумачний словник сучасної мови
Кири́нник -а, ч., заст. - Забруднювач.
Лексикон львівський
Кири́нник - брудний, неохайний чоловік; нечупара (ст)||зацофанець, капарник, коцмолух (коцмолюх), нехлюйник, нехлюя, свинтус (свинтух), фанда, шлямазарник, шмайґілес (шмайделес), шмаровоз (смаровоз, шміровоз), шмунко (шмунько)
Ілюстрації
|
|
|
|
