Клопотун
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 10:50, 25 листопада 2021; I.kovalenko (обговорення • внесок)
Клопотун, -на, м. Хлопотунъ.
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках. Той, хто постійно клопочиться над/біля чогось.
Активно займається чим-небудь, старанно робить щось; поратися. Клопоталися чоловіки у тому саду: пісок возили, східці по згір'ю направляли та місточки через рівчаки ладили (Марко Вовчок, I, 1955, 145); Сагайда.. саме клопотався з лейтенантом Сіверцевим біля рації (Олесь Гончар, III, 1959, 146); // біля (коло) кого. Доглядати когось, ходити біля когось. Дядина все коло мене клопочеться. — Нічого, тіточко, — кажу їй: ..я дужа, зовсім дужа (Ганна Барвінок, Опов.., 1902, 68).
КЛОПОТУ́Н, а, чол., розм. Той, хто дуже клопочеться (у 1—3 знач.). Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 189.
Ілюстрації
Медіа
Джерела та література
- Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 189.
- Академічний тлумачний словник (1970—1980)