Клопотун

Клопотун, -на, м. Хлопотунъ.

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках. Той, хто постійно клопочиться над/біля чогось.

Активно займається чим-небудь, старанно робить щось; поратися. Клопоталися чоловіки у тому саду: пісок возили, східці по згір'ю направляли та місточки через рівчаки ладили (Марко Вовчок, I, 1955, 145); Сагайда.. саме клопотався з лейтенантом Сіверцевим біля рації (Олесь Гончар, III, 1959, 146); // біля (коло) кого. Доглядати когось, ходити біля когось. Дядина все коло мене клопочеться. — Нічого, тіточко, — кажу їй: ..я дужа, зовсім дужа (Ганна Барвінок, Опов.., 1902, 68).

КЛОПОТУ́Н, а, чол., розм. Той, хто дуже клопочеться (у 1—3 знач.). Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 189.

Ілюстрації

Джерела та література

• Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 189.
• Академічний тлумачний словник (1970—1980)

Зовнішні посилання

• http://sum.in.ua/s/klopotun
• http://ukrlit.org/slovnyk/%D0%BA%D0%BB%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D1%82%D1%83%D0%BD