Наджидати
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 02:31, 10 вересня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Наджида́ти, -да́ю, -єш, сов. в. наді(о)ждати, -жду, -деш, гл. Ждать, обождать; поджидать, подождать. Братіки мої рідненькі, сизокрилі орли, гості мої премилі, хоч мало ви мене надождіть... Дума про братів оз. КС. 1882. XII. 502.
