Наджидати

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Наджида́ти, -да́ю, -єш, сов. в. наді(о)ждати, -жду, -деш, гл. Ждать, обождать; поджидать, подождать. Братіки мої рідненькі, сизокрилі орли, гості мої премилі, хоч мало ви мене надождіть... Дума про братів оз. КС. 1882. XII. 502.