Клопота
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 14:03, 17 листопада 2021; Tsandreiv.il20 (обговорення • внесок)
Клопота, -ти, ж. = Клопіт. Гроші невеликі, але клопота. Камен. у. Ум. Клопоточка. Та троє дітей покинула, а четверте в сповиточку та на мою клопоточку. Чуб. V. 786.
Зміст
Сучасні словники
Академічний тлумачний словник (1970—1980)
Неспокій, хвилювання, зумовлені чим-небудь; турбота, тривога.
СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-11
Заняття, справа, робота, виконання або здійснення яких пов'язані з труднощами.
Обтяжливий, неприємний обов'язок; тягар (у 3 знач.)
розм. Певна справа, ділова потреба.
Ілюстрації
|
|
|
