Гуртом

Гуртом, нар. 1) Совмѣстно, общими силами. Гуртом затівали. Шевч. 61. Піймали щуку молодці, та в шаплиці гуртом до суду притаскали. Гліб. 2) Оптомъ. Купуйте все гуртом.

Сучасні словники

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) 1. Спільними силами, колективно. Щасливо там жити, де гуртом робити (Українські народні прислів'я та приказки, 1955, 348); — А хіба ж ми чужі між собою? Ми ж усі однієї громади; гуртом про все громадське й дбаємо (Панас Мирний, IV, 1955, 327); — Давайте ми краще весь оцей шматок землі гуртом засадимо деревами й кущами (Олександр Копиленко, Сон. райок, 1951, 22); // Усі разом, усією групою. [Старшина:] Ми до вас гуртом, щоб поодинці хати не вихолоджувати (Марко Кропивницький, II, 1958, 258); Вони стояли гуртом біля фонтана на центральній алеї парку (Василь Козаченко, Вісімсот.., 1953, 11).

2. Все разом; оптом.

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

РА́ЗОМ, присл.

1. Спільно, вкупі з ким-, чим-небудь. Довгі осінні вечори вони проводили разом за круглим столом попівської їдальні, при світлі тьмяної лампи (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 323); Разом з цим листом засилаю до Вас і Ваші байки (Панас Мирний, V, 1955, 381); Самієв разом з начальником штабу взявся розробляти детальний план операції (Олесь Гончар, III, 1959, 96); // Спільними зусиллями, гуртом. Троянці разом прийнялися І стали веслами гребти (Іван Котляревський, I, 1952, 88); Дружно гупають довбні та ломи, цюкають сокири й лунають притишені трудові крики: «ра-зом! ра-зом!» (Андрій Головко, II, 1957, 348); Хуторяни, бачачи сумлінність троянчан, вже не глипали на них спідлоба, а працювали разом (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 181); // Щільно один біля одного. На поріг з відрами і коромислом вискакує Уляна, грайливо, щоб заховати соромливу радість, викидає ноги в сторони, а коліна тримає разом. Отак, чеберяючи, і мчить до криниці (Михайло Стельмах, I, 1962, 105).

Ілюстрації