Натруска
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 00:50, 16 листопада 2021; A.kozachuk (обговорення • внесок)
Натруска, -ки, ж. 1) Зерна хлѣба, смѣшанныя съ битой (послѣ молотьбы) соломой. 2) Рогъ съ порохомъ для насыпки на полку ружья пороху.
Зміст
Сучасні словники
НА́ТРУСКА, и, ж., іст. Посудина (ріг), з якої насипали порох на поличку стародавньої гвинтівки; ріг-порохівниця.
НАТРУ́СКА, и, ж., розм. 1. Дія за знач. натруси́ти. 2. перен. Суворе покарання; нагінка, прочуханка. Щоб часом не було натруски від старших (Кв.-Осн., II, 1956, 160).
Ілюстрації
|
Медіа
Іншими мовами
З англійскьої: Powder-horn (-flask)
З німецької: Pulverflasche
Див. також
Джерела та література
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 217 - 218.
