Натруска

Натруска, -ки, ж. 1) Зерна хлѣба, смѣшанныя съ битой (послѣ молотьбы) соломой. 2) Рогъ съ порохомъ для насыпки на полку ружья пороху.

Сучасні словники

НА́ТРУСКА, и, ж., іст. Посудина (ріг), з якої насипали порох на поличку стародавньої гвинтівки; ріг-порохівниця.

НАТРУ́СКА, и, ж., розм. 1. Дія за знач. натруси́ти. 2. перен. Суворе покарання; нагінка, прочуханка. Щоб часом не було натруски від старших (Кв.-Осн., II, 1956, 160).

Ілюстрації

Іншими мовами

З англійскьої: Powder-horn (-flask)

З німецької: Pulverflasche

Джерела та література

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 217 - 218.