Сторож

Сторож, -жа, м. 1) Сторожъ. Бачили сторожа, стеріг пшеницю. Грин. І. 1С9. 2) При выдалбливаніи лодки (дуба) изъ цѣльной колоды — для того, чтобы рабочій зналъ, когда стѣнки сдѣлались достаточно тонки, просверливаютъ изрѣдка снаружи, колоды дыры не болѣе 1 в. глубиной, которыя и наз. сторожами; когда работающій дойдетъ до сторожів, дальнѣйшее выдалбливаніе прекращается. Вас. 151.

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках: Особа, яка охороняє кого-, що-небудь. Словник української мови.

Ілюстрації