Жерниця

Жерниця, -ці, ж. = Стерня. Повели їх по жерниці, а жерниця ніжки коле. АД. І. 85.

Сучасні словники

Грінченко, Борис. Словарь української мови. Украинско-русский словарь

ЖЕРНИЦЯ, -ці, ж. = Стерня.

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

СТЕРНЯ, і, жін.

1. Поле, на якому зібрані хлібні рослини й залишилися лише зрізані біля кореня їх стебла.

Корови ситі на стерні лежать і ремигають (Іван Франко, XI, 1952, 179);

Весело розмовляючи, розмахуючи руками, хлопці йдуть стернею (Степан Васильченко, III, 1960, 319);

2. Зрізані біля кореня стебла хлібних рослин, що стоять на пні.

Стерня коле босі ноги, аж на плач збирається Хариті (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 17);

Праворуч розстилався і тягнувся на захід рівний степ, вкритий потемнілою стернею (Вадим Собко, Скеля.., 1961, 37);

3. (розмовне) Коротке й жорстке волосся на шкірі обличчя у чоловіків.

Він підійшов до люстерка, вмазаного в стіні, і став роздивлятись на себе — без бороди. — Да! — сказав, водячи долонею по колючій стерні на підборідді (Андрій Головко, А. Гармаш, 1971, 300).

Ілюстрації