Жерниця
Зміст
Сучасні словники
Борис Грінченко. Словарь української мови.
ЖЕРНИЦЯ, -ці, ж. = Стерня.
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
СТЕРНЯ, і, жін.
1. Поле, на якому зібрані хлібні рослини й залишилися лише зрізані біля кореня їх стебла.
- Корови ситі на стерні лежать і ремигають (Іван Франко, XI, 1952, 179);
- Весело розмовляючи, розмахуючи руками, хлопці йдуть стернею (Степан Васильченко, III, 1960, 319);
2. Зрізані біля кореня стебла хлібних рослин, що стоять на пні.
- Стерня коле босі ноги, аж на плач збирається Хариті (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 17);
- Праворуч розстилався і тягнувся на захід рівний степ, вкритий потемнілою стернею (Вадим Собко, Скеля.., 1961, 37);
3. (розмовне) Коротке й жорстке волосся на шкірі обличчя у чоловіків.
- Він підійшов до люстерка, вмазаного в стіні, і став роздивлятись на себе — без бороди. — Да! — сказав, водячи долонею по колючій стерні на підборідді (Андрій Головко, А. Гармаш, 1971, 300).
Етимологія
• псл. *stьr̥nь «стерня; солома; [колючка]», очевидно, пов’язане з *tьr̥nъ «терен» і, далі, з гр. στερεός «твердий», свн. stārr «тс., жорсткий»;
• зіставляється також (Petersson KZ 47, 252) з лат. stirps «стовбур, стебло»;
• р. стерня́, [стернь], п. ścierń, ściernie, ч. strní, strniště, [strno], слц. strnisko, [scernisko, scireň, śćirňa], вл. šćerń, šćernišćo, šćernje, нл. sćernje, šćernišćo, болг. стърни́ще, схв. стр̑н «злаки», стр̀нūште «стерня», слн. stŕn, strniščе «тс.», цсл. стрънь;
Іноземні словники
Большая Советская Энциклопедия
ЖЕРНИЦЯ = Жнивьё.
- Жнивьё, стерня, нижняя часть стеблей зерновых культур, оставшаяся на корню после уборки урожая. Вместе со Жнивьё на поле остаются различные сорняки, вегетирующие до наступления морозов; в Жнивьё и сорняках находят убежище многие скрытостебельные вредители и возбудители болезней с.-х. растений. Поэтому в большинстве районов СССР Жнивьё сначала лущат одновременно с уборкой или сразу после неё, затем при появлении всходов сорняков глубоко запахивают. При посеве пожнивных культур или озимых Жнивьё запахивают следом за косовицей. В районах с ветровой эрозией, суровыми и малоснежными зимами (степные районы Казахстана и Сибири) Жнивьё обрабатывают глубокорыхлителями или культиваторами-плоскорезами; это сохраняет на поверхности поля до 85—90% стерни, которая препятствует выдуванию почвы и способствует задержанию снега. Жнивьё оставляют нетронутым и после косовицы зерновых культур, под которые посеяны многолетние травы.
Ілюстрації
|
|
|
Медіа
Джерела та література
Борис Грінченко. Словарь української мови.
Большая Советская Энциклопедия
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
