Бадіка
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 20:05, 7 листопада 2021; Yonahorna.uk19 (обговорення • внесок)
Бадіка, -ки, м. Названіе старшаго по лѣтамъ мужчины, брата и пр. Желех. Ум. Бадічка, бадічко.
Сучасні словники
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
БАДІ́КА, -и, чол., діал. Старший віком чоловік; дядько (в 2 знач.). Літній вечір спускався сивим соколом додолу, прохолоджував зрошених потом бадіків (Марко Черемшина, Тв., 1960, 66); За візком ступає повільно високий бадіка (Петро Козланюк, На переломі, 1947, 13). // Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 86.
Словник української мови за редакцією Б.Д.Грінченка
Бадіка, -ки, м. Названіе старшаго по лѣтамъ мужчины, брата и пр. Желех. Ум. Бадічка, бадічко.
Іноземні словники
Словари и энциклопедии на Академике
- бадіка — іменник чоловічого роду, істота старший за віком чоловік діал. // Орфографічний словник української мови
- бадіка — Бадіка, бадічка: ввічливе звернення до старшого брата чи старшого віком чоловіка старший мужчина в сім ї брат, старший віком мужчина [XI] // Толковый украинский словарь