Халастати

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 13:49, 5 листопада 2021; Amzavalniuk.uk19 (обговореннявнесок)

(різн.) ← Попередня версія • Поточна версія (різн.) • Новіша версія → (різн.)
Перейти до: навігація, пошук

Халастати, -таю, -єш, гл. Раздавливать. Желех.

Іноземні словники

Словари и энциклопедии на Академике

ХАЛАСТАТИ, -аю, -аєш, недок., зах. Чавити, вичавлювати, розчавлювати.

Ілюстрації

Халастати.jpg Халастати2.jpg Халастати3.jpg

Медіа

Цікаві факти

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

РОЗЧАВЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., РОЗЧАВИТИ, чавлю, чавиш; мн. розчавлять; док., перех.

1. Надавлюючи або стискаючи, трощити, м'яти. Металеві інструменти розтоплювали [цехові] на вогні, гнули, розчавлювали й нищили (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 121); Пізньої осені морські течії занесли її [шхуну] разом з кригою до берегів цього острова, і тут крига розчавила шхуну (Микола Трублаїні, Лахтак, 1953, 102).

2. Давлячи, стискаючи, заподіювати смерть; // перен. Пригнічувати морально. Розгуляна стихія. паралізувала останні сили Маргіт, душила й розчавлювала її (Олесь Гончар, Новели, 1954, 58).

3. Завдавати кому-небудь поразки, знищувати в бою. [Євгенія:] Мільйони людей злили свої сили, думки, почуття, щоб відкинути, розчавити ворога! (Кочм II, 1956, 379).

Див. також

Cпоріднені слова зі словника Бориса Грінченка

Чавити