Чавити

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Чавити, -влю, -виш, гл. Давить, мять.


Сучасні словники

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

ЧАВИТИ, влю, виш; мн. чавлять; недок., перех. 1. Наступати на щось, придушувати ногами, топтати що-небудь. Гнат Голод ішов похмурий і байдуже чавив широкими підошвами прикраси весни (Петро Панч, В дорозі, 1959, 45); Кінь скаче на луки, чавить копитами траву, аж бризкає з неї сік (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 69); Чавлячи старими черевиками рідку грязюку, вона трудно пішла в напрямі лісу (Володимир Бабляк, Вишн. сад, 1960, 380). 2. кого, що. Давити, роздавлювати, знищуючи. Він у кімнаті оселився, Де староживець [старожитець] тих країв Весь вік з ключаркою сварився, Дививсь у вікна й мух чавив (Пушкін, Є. Онєгін, перекл. Рильського, 1949, 44); Андрійко опустив голову. — Я сам просився. Тепер я чавитиму проклятих гітлерівців найбільшими танками (Петро Панч, II, 1956, 494); На вії Григорія набігають дві сльозини, він чавить їх пальцями (Михайло Стельмах, Правда.., 1961, 461); // Стискувати кого-, що-небудь. Чудне щось діється з дідом: йому стало здаватися, немов хтось у жменю взяв його старе серце й став його помаленьку чавити, а дідові стає чогось так жаль-жаль (Степан Васильченко, I, 1959, 133); // перен. Гнітити, душити кого-, що-небудь. — Ніколи ще панський гріш не рятував мужика, а рука панська завжди чавила нас (Михайло Стельмах, I, 1962, 302); Говорив [Макуха] настирливо, невідступно обплітав Сидорчукову душу залізною сіткою, душив її немилосердно, чавив (Юрій Бедзик, Полки.., 1959, 89); // перен., розм. Стримувати, таїти щось у собі. Так от воно як! Те, в чому він, Левко, й собі не признавався, а чавив на дні душі, мов гадину, було вже відоме братам... (Михайло Стельмах, I, 1962, 530). 3. Видавлювати, вижимати щось з чого-небудь. У нього славний виноградник, і він під осінь чавить сік (Микола Терещенко, Правда, 1952, 158). Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, 1980. — Стор. 260.


СЛОВАРЬ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКO

Чавити, -влю, -виш, гл. Давить, мять.

Іноземні словники

ЯНДЕКС словари

чавити перевод с украинского на русский Глагол давить; (комкать, портить) мять, (ногами) топтать; (випускать жидкость) вижимать

Словари и энциклопедии на Академике

чавити -влю́, -виш; мн. ча́влять; недок., перех. 1) Наступати на щось, придушувати ногами, топтати що-небудь. 2) кого, що. Давити, роздавлювати, знищуючи. || Стискувати кого-, що-небудь. || перен. Гнітити, душити кого-, що-небудь. || перен., розм. Стримувати, таїти щось у собі. 3) Видавлювати, вижимати щось із чого-небудь.

Ілюстрації

Чавити.jpg Чавити2.jpg


Медіа

Цікаві факти

Цікаві факти про виноград

====Факт № 1. Виноград містить деякі компоненти, які використовують при виготовленні косметики. Ці компоненти входять до складу косметики, яку використовують у боротьбі проти старіння, так само для виготовлення засобів, що захищають від сонця. Факт № 2. У легендах, що належать давньоруському народу, сказано, що не яблуня в раю була забороненим деревом, а саме виноградна лоза...

Більше читайте тут: [1]