Мудь
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 00:56, 10 вересня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Мудь, -дя, м. 1) Неотеса, грубый человѣкъ, мужикъ. Та що й говорить з такими глечиками, з такими мудями. Левиц. Пов. 182. 2) = Мудо. Як я... стягну з коня цього черкеса, так хватайте його прямо за мудя, то він буде наш... Хватили його тільки за мудя, той зараз і ослаб. СХО. VIII. 315.
