Конозити
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 18:54, 2 листопада 2021; Kdvoloshyn.fpmv21 (обговорення • внесок)
Конозити, -жу, -зиш, гл. 1) Корчить, морщить (въ работѣ). Мнж. 2) безл. Знобить? корчать? Бачу, що так його конозить. Уман. у.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках КОНО́ЗИТИ «корчити, морщити (в роботі); (безос.) морозити? судомити?»
Ілюстрації
|
|
|
|
