Мовляти
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 00:35, 10 вересня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Мовля́ти, -ля́ю, -єш, гл. Говорить, молвить. Чи се ж тобі гнівитися на Бога, і до його такі слова мовляти? К. Іов. Дидоні низько в ноги впали, а вставиш, їй мовляли так. Котл. Ен. І. 16.