Миркоти
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 00:22, 10 вересня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Мирко́ти, -ко́т, ж. мн. Особенный запахъ овецъ во время течки. Вівчарь вівці ганяє, миркотами воняє. Чуб. V. 1087.