Миркоти

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Мирко́ти, -ко́т, ж. мн. Особенный запахъ овецъ во время течки. Вівчарь вівці ганяє, миркотами воняє. Чуб. V. 1087.

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках

Ілюстрації

Еапрол.jpg Орпиамсв.jpg Анпролд.jpg Рпавсі.jpg

Медіа

Див. також

Джерела та література

Зовнішні посилання