Микати
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 00:18, 10 вересня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Микати, -каю, -єш, гл. 1) Дергать, рвать, таскать; вырывать, выдергивать съ корнемъ. Здається... микав би за коси. Люде бачили, що вони микали пшеницю, та й досвідчили. Каменец. у. Такий уродив маленький ячмінь, що косою не зачепиш, доводиться микати Анан. у. 2) Мыкать, чесать пеньку или ленъ для пряжи. Микати мичку. Вас. 200. 3) Микати губами. Шевелить губами.
