Навспак
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 16:01, 3 жовтня 2021; Oopavlyk.if20 (обговорення • внесок)
Навспак, нар. = Навпак.
Зміст
Сучасні словники
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
Навспак
Назад, у зворотному напрямі.
- [Служебка:] Чи світ навспак поверне? Шкляна гора розтане? Схаменись! Вона ж не з льоду, — з чистого кришталю! (Леся Українка, II, 1951, 200);
- Життя — дивовижна ріка, що котить хвилі навспак, від гирла до істоку [до початку] (Леонід Первомайський, Невигадане життя, 1958, 41);
- Читать слова звичайно і навспак цікаво так, що не списать пером. (Д. Білоус);
- Бешкетний снiг, зухвалий снiг надiй навспак летить, яскрiє, ризикує. (І. Жиленко).
Етимологія
НАВСПАК - «навпаки»
- результат злиття прийменника на з не засвідченим в українських джерелах прислівником узпак «навпаки», утвореним з прийменника уз і основи пак;
- значення «назад» могло розвинутись у західних говорах під впливом ч. nazpátek «назад», пов’язаного з nazpět «тс.», утвореним з прийменника na і прислівника uzpět, спорідненого зі стсл. въcпѧть «тс.»;
- р. вспак «навпаки, навиворіт», бр. на вспак «наперекір»;