Навспак

Навспак, нар. = Навпак.

Зміст

Навспак

Назад, у зворотному напрямі.

[Служебка:] Чи світ навспак поверне? Шкляна гора розтане? Схаменись! Вона ж не з льоду, — з чистого кришталю! (Леся Українка, II, 1951, 200);
Життя — дивовижна ріка, що котить хвилі навспак, від гирла до істоку [до початку] (Леонід Первомайський, Невигадане життя, 1958, 41);
Читать слова звичайно і навспак цікаво так, що не списать пером. (Д. Білоус);
Бешкетний снiг, зухвалий снiг надiй навспак летить, яскрiє, ризикує. (І. Жиленко).

результат злиття прийменника на з не засвідченим в українських джерелах прислівником узпак «навпаки», утвореним з прийменника уз і основи пак;
значення «назад» могло розвинутись у західних говорах під впливом ч. nazpátek «назад», пов’язаного з nazpět «тс.», утвореним з прийменника na і прислівника uzpět, спорідненого зі стсл. въcпѧть «тс.»;
р. вспак «навпаки, навиворіт», бр. на вспак «наперекір»;