Дівота
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 14:01, 2 червня 2021; Riposhuk.fzfvs20 (обговорення • внесок)
Дівота, -ти, ж. соб. Дѣвушки. Сим. 234.
Зміст
Сучасні словники
Великий тлумачний словник
дівота -и, ж. , збірн. , діал. Дівчата.
Академічний тлумачний словник (1970—1980)
ДІВЧАТА, чат, мн. Уживається у знач. мн. до дівчина. Взяли, царевен паче красотою, Дівчат старому навели (Тарас Шевченко, II, 1953, 73); З батьками вкупі йдуть ці юнаки й дівчата (Микола Бажан, Вибр., 1940, 149).
Ілюстрації
|
|
Медіа
Див. також
Джерела та література
1. Оксана Кісь, ред. Українські жінки в горнилі модернізації. — КСД, 2017.
