Дівота

Дівота, -ти, ж. соб. Дѣвушки. Сим. 234.

Сучасні словники

Великий тлумачний словник

дівота -и, ж. , збірн. , діал. Дівчата.

Академічний тлумачний словник (1970—1980)

ДІВЧАТА, чат, мн. Уживається у знач. мн. до дівчина. Взяли, царевен паче красотою, Дівчат старому навели (Тарас Шевченко, II, 1953, 73); З батьками вкупі йдуть ці юнаки й дівчата (Микола Бажан, Вибр., 1940, 149).

Ілюстрації

Див. також

• Дівчина
• Про дівчат для дівчат: книжки, що надихають

Джерела та література

1. Оксана Кісь, ред. Українські жінки в горнилі модернізації. — КСД, 2017.

Зовнішні посилання

• [1]