Рейдити
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 13:30, 31 травня 2021; Aarohova.if20 (обговорення • внесок)
Рейдити, -джу, -диш, гл. Болтать, пустомелить. Хоча б оті пани не рейдили. Черк. у.
Зміст
Сучасні словники
Здійснювати рейд (див. рейд 2 1). Танки, обігнавши піхоту, вже рейдують за десятки кілометрів попереду (Олесь Гончар, I, 1954, 385); Табір партизанського з'єднання товариша К., яке рейдує по тилах ворога, — на днюванні (Юрій Яновський, IV, 1959, 258); Ілля кубинський протягом двох десятків років був найближчим другом Примакова, разом рейдував по ворожих тилах (Літературна Україна, 17.VI 1969, 2).
Ілюстрації
|
|
|
|
