Рейдити

Рейдити, -джу, -диш, гл. Болтать, пустомелить. Хоча б оті пани не рейдили. Черк. у.

Сучасні словники

Здійснювати рейд (див. рейд 2 1). Танки, обігнавши піхоту, вже рейдують за десятки кілометрів попереду (Олесь Гончар, I, 1954, 385); Табір партизанського з'єднання товариша К., яке рейдує по тилах ворога, — на днюванні (Юрій Яновський, IV, 1959, 258); Ілля кубинський протягом двох десятків років був найближчим другом Примакова, разом рейдував по ворожих тилах (Літературна Україна, 17.VI 1969, 2).

Ілюстрації

Медіа

http://sum.in.ua/