Маноцівник
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 00:22, 8 вересня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Маноцівник, -ка, м. Волшебникъ, колдунъ. Запорожці маноцівники були, такії лицарі були страшне діло! Оце розстелють бурку по воді, та сядуть по вуглах чотирі чоловіка, та й пливуть. КС. 1882. XII. 591. Ум. Маноцівничок. Ів. 592.
