Маноцівник

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Маноцівник, -ка, м. Волшебникъ, колдунъ. Запорожці маноцівники були, такії лицарі були страшне діло! Оце розстелють бурку по воді, та сядуть по вуглах чотирі чоловіка, та й пливуть. КС. 1882. XII. 591. Ум. Маноцівничок. Ів. 592.