Вельґоґор

Вельґóґор, -ра, м. Раст. (pisum macrocarpum) горох посівний. Вх. Пч. II. 34.

Зміст

1 Сучасні словники
2 Етимологія
3 Ілюстрації
4 Опис
5 Медіа
6 Див. також
7 Джерела та література
8 Зовнішні посилання

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках

Словарь української мови за редакцією Б.Д. Грінченка

ВЕЛЬҐÓҐОР, -ра, м. Раст. Pisum macrocarpum. Вх. Пч. II. 34.

Інформаційно-довідкова система "Сорт" (Український інститут експертизи сортів рослин)

ВЕЛЬҐÓҐОР, -ра, ч. Горох посівний (озимий).

Етимологія

Походить від назви італійського міста Піза (Pisa), у якому вперше було знайдено й описано обвуглені зерна гороху.

Ілюстрації

Опис

Однорічна трав’яниста гола квіткова рослина родини бобових.

Щорічна вусикова ліана дає врожай чітких, зелених, сплощених стручків, які є цілком їстівними. Має білі квітки з фіолетовими відмітками, за ними знаходяться чіткі бобові культури. Озимий горошок чудово смакує щойно зібраним, і має приємний солодкий смак, особливо, якщо його зібрати, коли він ще молодий. На відміну від звичайного гороху, сніговий горошок надає перевагу теплішому клімату.