Вельґоґор
Вельґóґор, -ра, м. Раст. (pisum macrocarpum) горох посівний. Вх. Пч. II. 34.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
Словарь української мови за редакцією Б.Д. Грінченка
ВЕЛЬҐÓҐОР, -ра, м. Раст. Pisum macrocarpum. Вх. Пч. II. 34.
Інформаційно-довідкова система "Сорт" (Український інститут експертизи сортів рослин)
ВЕЛЬҐÓҐОР, -ра, ч. Горох посівний (озимий).
Етимологія
Походить від назви італійського міста Піза (Pisa), у якому вперше було знайдено й описано обвуглені зерна гороху.
Ілюстрації
Опис
Однорічна трав’яниста гола квіткова рослина родини бобових.
Щорічна вусикова ліана дає врожай чітких, зелених, сплощених стручків, які є цілком їстівними. Має білі квітки з фіолетовими відмітками, за ними знаходяться чіткі бобові культури. Озимий горошок чудово смакує щойно зібраним, і має приємний солодкий смак, особливо, якщо його зібрати, коли він ще молодий. На відміну від звичайного гороху, сніговий горошок надає перевагу теплішому клімату.
Медіа
Див. також
Джерела та література
Інформаційно-довідкова система "Сорт" (Український інститут експертизи сортів рослин)
Словарь української мови за редакцією Б.Д.Грінченка