Солодкомовий
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 01:29, 20 грудня 2020; Fzmekhdieva.fpmv20 (обговорення • внесок)
Солодкомо́в(н)ий, -а, -е. Сладкорѣчивый, краснорѣчивый. О. 1862. IX. 124.
Зміст
Сучасні словники
СОЛОДКОМО́ВНИЙ, а, е. Який уміє гарно, цікаво, захоплююче говорити; красномовний; Який милує слух своїми звуками, словами і т. ін. Шевчик або кравчик посила їй навздогінці такі солодкомовні привіти, що в неї аж дух спирав в грудях (Панас Мирний, IV, 1955, 296); Пісню чула я стару, солодкомовну (Микола Зеров, Вибр., 1966, 487);
Ілюстрації
|
|
|
|
