Солодкомовий

Солодкомо́в(н)ий, -а, -е. Сладкорѣчивый, краснорѣчивый. О. 1862. IX. 124.

Сучасні словники

СОЛОДКОМО́ВНИЙ, а, е. Який уміє гарно, цікаво, захоплююче говорити; красномовний; Який милує слух своїми звуками, словами і т. ін. Шевчик або кравчик посила їй навздогінці такі солодкомовні привіти, що в неї аж дух спирав в грудях (Панас Мирний, IV, 1955, 296); Пісню чула я стару, солодкомовну (Микола Зеров, Вибр., 1966, 487);

Ілюстрації