Лепетати
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 23:20, 7 вересня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Лепета́ти, -чу́, -чеш, гл. Лепетать, болтать; говорить невнятно. Не тямить голова, що язик лепече. Ном. № 12987. Лепече, як той пустий млин. Ном. № 12984.