Цоркати
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 22:50, 11 жовтня 2020; Ornaumenko.fpmv20 (обговорення • внесок)
Цоркати, -каю, -єш, одн. в. цоркнути, -кну, -неш, гл. 1) = Цокати, цокнути. Угор. 2) Звенѣть, бренчать, брякать, брякнуть. Цоркнув замок; цоркнули шаблі. Вх. Зн. 78.
Ілюстрації
|
|
|
|
