Цоркати

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Цоркати, -каю, -єш, одн. в. цоркнути, -кну, -неш, гл. 1) = Цокати, цокнути. Угор. 2) Звенѣть, бренчать, брякать, брякнуть. Цоркнув замок; цоркнули шаблі. Вх. Зн. 78.

Ілюстрації

Бренчати.jpg Гітара.jpg Фехтування.jpg Шп.jpg