Ледач
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 23:15, 7 вересня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Ле́дач, -чі, ж. 1) Дрянь, плохая вещь. Вх. Лем. 431. Се вино велика ледач. 2) = Ледащо. Він до краю розлайдачився; сказано, у ледач записався. Подольск. г.