Ледач
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Ле́дач, -чі, ж. 1) Дрянь, плохая вещь. Вх. Лем. 431. Се вино велика ледач. 2) = Ледащо. Він до краю розлайдачився; сказано, у ледач записався. Подольск. г.
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках Ле́дач, -чі, ж.
1. ЛЕ́ДАЧ, і, жін. Ледачі люди; ледарі. — Перекажи йому, що нам треба доброго собачника... Розумієш? Собачника, що підганяв би оту ледач працювати (Іван Ле, Міжгір'я, 1953, 151); // Уживається як лайливе слово. — То ти покрав, сучий сину?.. — Признавайся! Признавайся, чортова ледач, бодай ти загинув! (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 442).
