Легкодухий
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 00:14, 8 вересня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Легкодухий, -а, -е. 1) Слабый, изнѣженный. 2) Малодушный, трусливый. Такі легкодухі, що в радощах та роскошах немає над їх, а в притузі вони як трава полягають. МВ. (О. 1862. І. 90). Чіпка росказував, який йому здався вовк: здоровий, а легкодухий. Мир. ХРВ. 45.
