Кущ

Кущ, -ща, м. 1) Кусть. Коло білої хатки червоніє рясне вишеннє, чи високий кущ калини стріху підпірає. МВ. І. 18. Цвів кущ панської рожі. Левиц. І. 23. Тоді ляхи догадливі бували, усі по лісах, по кущах повтікали. Макс. 2) = Кущанка. 8) Группа. Трохи далі на белебень стоїть кущ вітряків, обвішавши крила. О. 1862. IX. 61. Ум. Кущик. А в городі... два кущики пижма. Мет. 70. І кущики вишукує травиці. К. Іов. 88. Бере баба грибки, коли дивиться у кущику гніздечко. Рудч. Ск. II. 32.