Мучитель
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 23:13, 1 грудня 2019; Asmarchenko.fpmv19 (обговорення • внесок)
Мучитель, -ля, м. Истязатель, мучитель. Пан передав його мучителям. Єв. Мт. XVII. 34.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
МУЧИ́ТЕЛЬ, я, чол. Той, хто мучить когось. — А вночі, коли я сам і ніхто мене не бачить, коли спить уся тюрма, сплять і мученики, і їх мучителі, — страждання [голоду] стають невиносними (Гнат Хоткевич, I, 1966, 175); Людомир продовжує мовчати, потемнілим від гніву оком пронизує свого мучителя (Антон Хижняк, Д. Галицький, 1958, 126).
Ілюстрації
|
|
|
|
Медіа
Див. також
Джерела та література
Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 833.
