Мучитель

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Мучитель, -ля, м. Истязатель, мучитель. Пан передав його мучителям. Єв. Мт. XVII. 34.

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках

МУЧИ́ТЕЛЬ, я, чол. Той, хто мучить когось. — А вночі, коли я сам і ніхто мене не бачить, коли спить уся тюрма, сплять і мученики, і їх мучителі, — страждання [голоду] стають невиносними (Гнат Хоткевич, I, 1966, 175); Людомир продовжує мовчати, потемнілим від гніву оком пронизує свого мучителя (Антон Хижняк, Д. Галицький, 1958, 126).

Ілюстрації

Photoicon.png Photoicon.png Photoicon.png Photoicon.png

Медіа

Див. також

Джерела та література

Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 833.

http://sum.in.ua/p/4/833/2

Зовнішні посилання