Кукібний
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 00:33, 7 вересня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Кукібний, -а, -е. 1) Рачительный, старательный. Кукібна молодиця. Павлогр. у. 2) Опрятный; пріятный на видъ. Таке було кукібне, таке було охайне. Г. Барв. 434.