Кукібний

Словник Грінченка

Кукібний, -а, -е. 1) Рачительный, старательный. Кукібна молодиця. Павлогр. у. 2) Опрятный; пріятный на видъ. Таке було кукібне, таке було охайне. Г. Барв. 434.

Сучасні словники

Публічний електронний словник української мови

КУКІ́БНИЙ, а, е, діал. Бережливий, дбайливий. Кукібна молодиця.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 387.

Ілюстрації