Кропівник
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 00:22, 7 вересня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Кропівни́к, -ка, м. У гуцульскихъ древорубовъ: рабочій, поливающій водой деревянный желобъ, но которому съ горы внизъ спускается дерево. Шух. І. 179.