Кропівник

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Кропівни́к, -ка, м. У гуцульскихъ древорубовъ: рабочій, поливающій водой деревянный желобъ, но которому съ горы внизъ спускается дерево. Шух. І. 179.