Містина
Містина, -ни, ж. Мѣсто. Черк. у. Добряча містина отам на леваді: чи бач яка трава! Харк. г. Ум. Містинка, місти́ночка.
МІСТИ́НА, и, жін. Те саме, що місце 1, 2. [1-й голос:] У таку містину ворогів загнав, Що легко там було їх подолати (Володимир Самійленко, II, 1958, 70); Христя з подругою вибрали собі містину під стінкою (Костянтин Гордієнко, Заробітчани, 1949, 44); Містина вся дика, таємнича, але не понура, — повна ніжної задумливої поліської краси (Леся Українка, III, 1952, 186); Ганні ця містина нагадала розкішні полтавські левади. Густа лугова трава, гінкі молоді очерети, клуб'я поодиноких верб (Олесь Гончар, Таврія, 1952, 339). Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 749.
МІСЦИ́НА, и, ж., розм. Те саме, що мі́сце 1, 2. Пошукаю, чи лишилась хоч одна місцина, Де б було не знати лапи Крамарського сина (Стар., Вибр., 1959, 28); З Щавниці їздять гуляти в околишні місця, славні своєю красою карпатських виглядів. До таких місцин належиться Лісний Потік та Пєніни (Н.-Лев., II, 1956, 410). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 753.
Місци́на, ни, ж. = Містина. Найшли таку місцину, що можно перейти яр. Зміев. у. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 2. — С. 433.
Синоніми: МІ́СЦЕ (простір, зайнятий або який може бути зайнятий кимсь, чимсь), МІСЦИ́НА[МІСТИ́НА]розм.Недалечко од того місця, де вони стояли, валялась стара липа, зламана й повалена бурею (І. Нечуй-Левицький); Всю місцину біля місточка і далі од літнього кінотеатру здавна звуть Зелені Зозулі чи просто Зозулі (Т. Масенко); Христя з подругою вибрали собі містину під стінкою (К. Гордієнко). МІСЦЕ́ВІСТЬ (якийсь простір на земній поверхні), МІ́СЦЕперев. мн., МІСЦИ́НА[МІСТИ́НА]розм.Скрізь встановили карантин, з зараженої місцевості не приймали посилок, а листи обкурювали сіркою (З. Тулуб); Є місця - чувати: Круглий рік весна... (П. Грабовський); Перед ним неначе горяна місцина на двадцять верстов навкруги (І. Нечуй-Левицький); Безлюдна містина, вигоріла трава, і вибухи гуркають то там, то там по всій висоті (О. Гончар).
відмінок однина множина називний місти́на місти́ни родовий місти́ни місти́н давальний місти́ні місти́нам знахідний місти́ну місти́ни орудний місти́ною місти́нами місцевий на/у місти́ні на/у місти́нах кличний місти́но* місти́ни*
Переклад на англійську - the area Переклад на російську - местность
Цитати української літератури з використанням слова місцина "Місцина запущена, хутірець колись тут був, але давно вже нема, люди рідко сюди заходять — кричи не докричишся" Гончар Олесь Терентійович - Людина і зброя
"Мабуть, ця місцина була найбільш укохана лебедями" Кащенко Адріан Феофанович - Великий Луг запорозький
""Гарна місцина! — думав, любуючись, Гамза.— На отій поляні та вибудувати дворець з башнями, з шпилями, а кругом по низу розселити кріпацтво", — і Гамза від радості кусав краї своїх чорних вусів." Мирний Панас - Голодна воля
"Чорна сутінь під тином і під деревами порідшала; місцина ставала все подібніша до пустки" Гоголь Микола Васильович - Вій
"І ледь перед гуртом жовнірів відкривалася лугова місцина, як вони зупинялися, нібито у якійсь важливій справі" Рутківський Володимир Григорович - Джури козака Швайки
"Десь тут велися розкопки на валах, і люди п’ють воду з княжої криниці (струмочок-джерельце прозоро видзюркує під горою), а на узвишші є місцина, що в народі й досі зветься: Золотий Тік." Гончар Олесь Терентійович - Циклон
"Переказували старі, що як рухатися на захід, є місцина, де великі чисті озера, гарна дичина, тиша і благодать" Покальчук Юрій Володимирович - Озерний вітер
"Місцина справді стала пустирем одгонити" Мирний Панас - Хіба ревуть воли, як ясла повні
"Молодому паничеві дуже сподобалось і село, і чудопа місцина над річкою й кругом ставка, і веселе товариство: але більше од усього його надила молода господиня, Софія Леонівна" Нечуй-Левицький Іван Семенович - На гастролях в Микитянах
"З високого пункту перед ним неначе розгорнулась горяна місцина на двадцять верстов навкруги, ніби скам’янівші велетенські хвилі бурхливого моря" Нечуй-Левицький Іван Семенович - Поміж ворогами
